- розквашений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розквасити. || розква́шено, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм. Який розквасився, став багнистим, грузьким (про землю, дорогу, шлях і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.